розробки позакласних заходів

Родина, як зірка єдина.

(Сценарій родинного свята)

Мета:  Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

Обладнання: Зал, де проходить свято, прикрашений різнокольоровими  повітряними кульками,  стрічками, вишитими рушниками,  штучними квітами та  плакатами виготовленими школярами. По  центру сцени  надпис: «Родина, як зірка єдина».

         Хід заходу:

         Лунає пісня «Родина». Виходять  двоє ведучих.

1.З давніх літ на цій землі

І дорослі, і малі

Щоб прийнять якусь ухвалу

Віче  праведне скликали.

2.Давній звичай не забутий,

Знов дідівські сурми чути

Знов козацький  бубон кличе:

«Починаймо наше віче!»

1.Добрий день вам, мами й тата!

Щиро вас вітаємо

 І на святі на родиннім

Радо зустрічаємо.

2.Нехай над вами небо голубіє,

 Не знають стоми руки золоті,

Нехай душа ніколи не старіє,

І серце не втрачає доброти!

   1.Нехай для вас не гасне сонце,

Нехай не віють в душу холоди!

Хай жито на столі і Бог на небі

 Вас порятують від біди!

2.Дорога родино! Дорогі наші мами, тата, бабусі, дідусі, гості! Сьогоднішнє свято – це ще одна сходинка до родинного єднання. Ласкаво просимо!Хай буде вам затишно і тепло, мов у рідній хаті. Хай щира розмова  і мудра бесіда  розквітають в душі. Всі ми раді зустрічати наших дорогих мам, бабусь, дідусів і голів родин -  татусів. І сестричок ваших і братиків. Хай усім вам буде добре!

1.Шановні батьки, діти, гості! Запрошуємо вас на щире слово, на бесіду добру, на зустріч родинну. Ми раді вітати вас на нашому родинному святі «Тільки родина, як зірка єдина - твій порятунок, надійний причал!» Хочемо, щоб сьогодні ви познайомились ближче, подружилися для того, щоб співпрацювати разом, зробити  шкільне життя людей змістовнішим, захоплюючим і корисним.

2.Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жнива,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа!

1.Хай  щастя і радість ллються рікою,

 Щоб ви не стрічались ніколи з журбою.

 Хай пісня дзвінка  виграє на вустах

 Хай смутку ніколи не буде в очах.

Художні номери: Пісня у виконанні учнів 3 класу «Усмішка»

                                               Пісня у  виконанні учнів  2 класу « Ой, є в лісі калина»

2.Сімя – святиня людського духу, благородних людських почуттів, кохання, вірності, любові, піклування. Сімя -  це невмируща  хранителька  звичаїв  і традицій предків.

                1.Немає  нічого для  людини дорожчого, ніж її сімя.  Любов рідних людей особливо потрібна нам у скруті чи хворобі. Вона надає сили подолати  невдачі  і відчай, прихилити до себе долю.

2.А як приємно розділити з родиною радість, відчувати, що твої батьки поряд з тобою.

1.Мій отчий дім, де всі  стежки мої

 Веселками ясними перевиті,

Де у садках співають соловї,

Де шлях в світи лежить в  високім світі.

1.Мій отчий дім, ти дав мені усе!

Моя Вкраїна піснею багата.

 Ввійшла у серце співом голосним,

 Як та любов,  яку  дарує мати.

1.Мій  отчий  дім,  не перебудь в мені

Пристанищем дитинства тимчасовим.

Мій отчий  дім,  даруй мені пісні

 І мамине до болю рідне слово.

Художній номер: Пісня у виконанні учнів 9 класу «Родина»

2.Мама, матуся, матінка. Чарівне, ніжне, щире слово вертає нас до батьківської оселі, де пройшли найкращі  дні життя. Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня , що линула з уст матері  з ранку і до смеркання, з дитинства раннього і до старості  глибокої. Ненька – всьому початок. Все прекрасне в людині -  від промені  сонця і від молока матері.

1.Берегиня – це та, котра  береже нашу оселю, оберігає від напасті та лиха. Це твоя і моя мама. Прокидаючись уранці, ми наспіх снідаємо і біжимо до школи чи роботи, часто не встигаючи сказати тим очам  слова любові чи навіть лагідне « На добраніч!» Мати  ніколи  не  вимагає від нас ніяких жертв, а сама, задля  нас, жертвує всім – навіть життям!

Художні номери:Пісня у виконанні учнів 11 класу «Мамина вишня»

                                    Пісня у виконанні учнів  4 класу  «Мамина настанова»

2.Батьки і діти, діти і батьки!

  Нерозділиме  і довічне коло.

  Ми заливаємо житейське поле

  І не на день майбутній – на віки!

1.Між нас не ляжуть бурями роки,

  Бо наша кров пульсує в нашій  долі,

  Батьки і діти, діти і батьки…

  Нам нічого ділить на спільнім полі.

Художній номер:Пісня у виконанні учнів  8 класу «Калина»

1.Дітям на щастя потрібне  не лише  мамине, але  і батьківське плече. Батько і мати  у дитячій  долі -  це два гарячих серця, які дарують любов, щастя,  добро і тепло.

2.Батько розуму навчає,

Мати приголубить,

Ніхто мене так на світі

Як вони  не люблять.

1.Батьку любий, тому милий,

 Нинішнього свята

Ти від  нас прийми, щиренький,

Ці слова подяки.

Ці слова – то щира мова, щире побажання,

Щоб прожив ти многії літа,

 Не зазнав страждання.

Щоб усе тобі велося, щастя не минало

Щоб твоє  любляче серце смутку не зазнало.

2.Уклін  тобі,  наш рідний  тату,

 За те,  що ласкам  в тебе є.

Нехай же рідну нашу хату

 Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити,

 За те,  що все ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити.

 То будь щасливим ти без меж!

Художній  номер: Пісня у виконанні учнів 6 класу  « Батьківське жито»

1.Шануймо кожну мить життя, вона безцінна. Уміймо нею дорожити. Даруймо один одному  любов,  повагу,  взаєморозуміння. Слова вдячності  шлемо  нашим  бабусям і дідусям.

2.Якось вдень на старість  літ, посварились баба й дід,

  А потім, як діточки – в різні боки та куточки.

  Дід мовчить – уперся він, мов кілочок той у тин.

  Не говорить і стара. Вже й обідати пора…

  Вже спустилася пітьма, а розмовоньки нема.

  Баба з роду говірка, ця мовчанка їй тяжка.

  Розтуля вона уста й діда лагідно пита:

  - Ти, старий, учора чхнув?

  Дід удав, що не почув.

  -Чхнув чи ні? -  стара ізнов.

  -Чхнув…То що?

   -То будь здоров!

   Засміявся дід в отвіт…Помирились баба й дід.

   І сидять вони укупі – голубочок при голубці.

Художній номер: Пісня у виконанні учнів 9  і 10 класу «Сало»

1 За все,  милостивий Боже,  дякую тобі: за моїх маму і тата, та  за все те добро, що ти мені подав через них. вони виховали мене, навчили  любити  твої  святі заповіді та  уникати гріхів. Я люблю  їх і хочу  завжди шанувати та слухати. А ти, Господи,  всяким добром, здоровям та довгим щасливим життям, охорони їх від зла, дай силу перемагати всі труднощі. Дай, Боже, на старості літ  дочекатися втіхи від своїх дітей , а насамперед – від мене.

2. .Мамо – Україно, Берегине долі народної! Це ти в час лихоліть підносила дух і совість дітей своїх. Це твої згорьовані  очі  йшли  за нами по всіх великотрудних дорогах, не давали забути, хто ми такі… І я стаю на коліна  перед скорботою і величчю твоєю!

Художній номер:Пісня у виконанні учнів  9 класу «Моя Україна»

                                          Пісня у виконанні учнів  5 класу «Все це потрібно мені»

1.Хай роки  ідуть,  чоло не сивіє,

 Хай внуки ростуть, а лице молодіє,

Хай серце не знає печалі й розлуки,

 Хай радість приносять вам діти й онуки.

 Бажаємо прожити  у силі й здоровї,

 Ще многії літа, - щасливої долі.

Пісня   у виконанні всіх учасників свята

« Хай живе надія!»

Музично-театралізована вистава на тему:

«Українські вечорниці на свято Андрія»

Мета: Ознайомити учнів з традиціями українського народу, виховувати повагу і любов до рідної пісні, народної творчості; вчити розуміти значущість того, що створено народом; розвивати інтерес до рідної землі ,творчі здібності, артистичність. 

          Обладнання : рушники, квіти. Макет української хати, стіл, накритий скатертиною, українські страви, біля столу – лава.

ХІД ЗАХОДУ:

Ведучий І :     Українські вечорниці

                          Починаєм вже не раз,

                          Хай і сміх, і пісня ллється

                          В серці кожного із нас.

Ведучий ІІ :   Обійдіть весь світ безмірний

                         І скажіть, в якій країні

                         Так зберігся скарб безцінний,

                         Як у нас, на Україні?

Ведучий І :     Просим всіх у нашу хату,

                         Превелику, пребагату,

                         Від зірниці до зірниці,

                          Хай лунають вечорниці.

Ведучий ІІ :    Хай на наших вечорницях

                         Хто сумний – розвеселиться!

                         Співи, танці, небилиці –

                          Гарні будуть вечорниці!

(На сцену виходить Господиня)

Господиня: Темно, хоч око виколи. Вже час би й вечорниці починати, а нікого нема. Господи, що то я любила ті вечорниці, особливо Калиту. Бувало, візьмеш у матері кусок сала, ковбаси чи паляницю і на вечорниці, аж тини тріщали.

                                          (Звучить українська музика)

Дівчата: Ходімо вже, вже час. Швидше.

Д-на І : Добрий вечір, хазяєчко! А чи можна до вас завітати на вечорниці?

Господиня : Можна, можна!

Дівчата: Спасибі. З Калитою, будьте здорові.

Господиня: Дівчатонька, спасибі. Будьте і ви здорові, дівчатонька, вже все приготвлено, і пора вечорниці всім нам починати. Наліпим вареників, біленьких, смачненьких, та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких. Щоб вони разом із нами дружно працювали, Андріївські вечорниці піснею стрічали.

Співають пісню:­­­­­­­­­­­­­­­­­  «Полісяночка»

(Здалеку почувся спів хлопців звучить пісня Розпрягайте, хлопці, коней)

Х-ць І : Хазяєчко? Чи можна до вас?

Господиня : Чого?

Х-ць ІІ : З вашої ласки хату звеселити.

Господиня : Заходьте, звеселяйте. Добрим людям моя хата завжди навстіж.

                                                       (Хлопці заходять)

Хлопці : Добрий вечір. З Калитою будьте здорові.

Господиня : Дякую.

Х-ць ІІІ : Добрий вечір, дівчата! Без нас не сумували, признавайтесь ?

Д-на І : Сумували, сумували!

Х-ць ІІ :Цікаво а от які з вас господині, чи вмієте ви біля печі ходити та їсти варити?

Д-на ІУ :              Ну звичайно вміємо,

                              Вже й наварили.

                              Буде в нас на свято,

                              Всяких страв багато:

                              Шинка і кров’янка,

                              І міцна запіканка.

                              Голубці й капуста,

                              Й начинена гуска,

                              Буде риба й порося,

                              Та ще й пісня не вся.

Господиня: Зараз прошу всіх сісти. Вареники будем їсти. Спочатку скуштують дівчата вареників чарівних, із загадками та передбаченнями.

(Дівчата беруть по черзі вареники і надкушують)

Д-на І : Вареник із сиром!

Господиня: Будеш з чоловіком жити в злагоді та в мирі.

Д-на ІІ : А мені вареник із сіллю. Що це?

Господиня : Будеш жити в достатку. Не будеш несолоно їсти.

Д-на ІІІ : А мій з соломою.

Господиня : Будеш солом’яною вдовою.

Д-на ІУ : А мій вареник з монетою.

Господиня : Багатою будеш.

Д-на У : А мій вареник з обручкою.

Господиня : Скоро заміж вийдеш. Досить ворожити, треба хлопців варениками пригощати.

Х-ць: Так я перший!

Х-ць: Ні я перший!

Д-на І : Е, ні….Почекайте. Вареники потрібно заробити, тоді й скуштуєте.

Господиня: Хлопці, ось погляньте на вареники і переконайтесь, що наші дівчата все вміють. А тепер покажіть, на що ви здатні? Хлопці здавна на вечорницях розказували смішні історії. А чи ви вмієте розсмішити та розвеселити дівчат?

Х-ць ІУ : Ну звичайно вміємо от слухайте. Прийшов дід до багача та й просить хліба. А багач тоді пироги їв та й каже : “Іди, дурний, я сам хліба не маю: бачиш, пироги їм!”

Х-ць І : Це було давно. Зустрілися два товариші, які довго не бачилися:

- Як живеш, друже? – запитав перший.

- Нерівномірно.

- Що це значить?

- Це значить: якщо є хліб – то нема солі, а як є сіль – то хліба нема. А ти як       живеш?

- Рівномірно: нема ні хліба, ні солі….

Х-ць ІІІ : А ось я розкажу. Іде дядько до Польщі і веде за собою корову, митник зупинив його і говорить:

 - Дядьку, корову за кордон не можна вести.

 - А що можна?

 - Ковбасу, булки, бутерброди та інші такі речі.

 - Дядько повернувся до найближчого буфету, купив булку, розрізав її на дві   частини, одну частину причепив корові до рога а другу на хвоста і знову приводить на митницю.

  - То ж я Вам пояснював, що з коровою за кордон не пустимо,- каже митник.

  - Яка корова? Хіба ви не бачите, що то бутерброд!

Господиня: Та досить вам! (до дівчат) А що, хлопці наші заробили вареників?

Дівчата: Заробили, заробили.

Господиня: Та спочатку давайте заспіваємо гуртом.

Співають: А мій милий вареничків хоче .

Господиня : Ось погляньте,

                       Сонце вже заходить,

                       А калита сходить.

                       Славна та ясна,

                       На весь світ прекрасна.

                       Добрий вечір, з Калитою.

                       Будьте всі здорові

                       З Калитою золотою,

                       З пресвітлим празником Андрія.

                                            (Вклоняється всім гостям)

Дівчина : Ой, Калита, Калита,Із чого ж ти вилита?

Господиня: (за Калиту)

Ой, я з жита сповита

Та й сонцем налита –

Для красного цвіту

По білому світу.

(Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку. Проводиться гра “Пан Калитинський і пан Коцюбинський”)

Калитинський: А чи хоче хтось калиту кусати?

Усі: Хочемо

(учасник сідає на коцюбу їде як на коні по колу, приближається до Калитинського)

Калитинський : А ти хто?

Х-ць ІУ: Я – пан Коцюбинський.

Калитинський: А я – пан Калитинський., куди йдете?

Коцюбинський:- Калиту кусати.

Калитинський:- А я буду по писку писати!

Коцюбинський:- А я вкушу!

Калитинський:- А я впишу, якщо засміїшся!

( спроба відкусити калиту інші всі смішать,учасник кусає калиту)

Коцюбинський: Пане Калитинський а будеш нам слово казати?

Калитинський: - Буду.

(Запитує а всі учасники по черзі дають відповідь.)

- Що у світі найсильніше?

- Вода.

- А що у світі найпрудкіше?

- Світло.

- Скільки зір у небі?

- Як у морі піску.

- Скільки в морі піску?

- Як на землі трави.

- Скільки на землі трави?

- Як проміння у сонця.

- Скільки проміння у сонця?

- Як у людини думок.

(Калитинський знімає калиту, дівчата роздають всім по шматочку)

Господиня: Ми гуляли, веселились,

                      Усім весело було.

                      Вечорниці завершились,

                      І здається, все пройшло.

                      Ні, так просто не проходить,

                      В серці струночка бринить.

                      Про Андріїв вечір спогад

                      В нашім серці буде жить.

Всі (співають) : Хай в вас і в нас все буде гаразд….

«День пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв

Другої світової війни»

Мета: Ввиховувати мужність, почуття патріотизму,  любов до Батьківщини, до історії свого народу, рідного краю, пошану до ветеранів Другої Світової війни.

На сцену виходить вокальний, фольклорний гурт «Льонок», серед них двоє ведучих інші по черзі розказують вірші.

Хід заходу

1 ВЕДУЧИЙ     Весна на як завжди, найпрекрасніша пора, пора, яка буяє першоцвітом садів, чарівними співами пташок. Оспівана у веснянках нашими предками, весна проходить по нашій рідній землі -  квітуча й ошатна. Час року, коли сонце  пригріває особливо ласкаво, сповіщаючи швидкий прихід літа, і в повітрі пливуть терпкі пахощі, настояні на білому мареві квітучих садів. Пора надій і чекань. Час юності і любові.

1)Вже знов по весні прилетіли лелеки,

До свого гнізда у моєму селі.

Дороги здолали не легкі далекі,

Щоб виростить діток на рідній землі.

2)Знов радо забилось пташине сердечко.

Ось плеса широкого простір і плин,

В селі біля хати родинне гніздечко,

Надійна колиска усіх поколінь.

Художній номер: «У даль мій Уж тече»

1 ВЕДУЧИЙ     Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день для нас назавжди буде затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні.

2 ВЕДУЧИЙ     У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.

3)І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

4)Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

Художній номер:  Шел солдат

5)9-те Травня – свято з свят!

Вітрило на вітрах свободи.

Це наш народ, це рідний наш солдат

Порятував усі народи.

6)Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки

Несе нащадкам спогади свої.

7)Ніхто не забутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

8)їх прийняла війна, лишивши списки

загиблих у праведнім бою,

застигли в тузі обеліски,

в гранітнім каміннім строю.

9)Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

Художній номер:  Налетіли журавлі

1 ВЕДУЧИЙ Історичним фактом є те що Полісся було колискою партизанського руху

2 ВЕДУЧИЙ     В спеціально виданому в Німеччині напередодні війни з радянським союзом воєнно-географічному описі Європейської частини УРСР, який був складений на основі старої воєнно-географічної літератури, Полісся характеризувалось наступним чином:

1 ВЕДУЧИЙ     «Дуже розкидані ліси займають  більше половини території. Бідність грунтів, їх примітивна обробка та ізольованість області від зовнішнього світу обумовлюють бідність населення, так що тут сильно розвинутий сільський пролетаріат, змушений переносити часті голодування»

2 ВЕДУЧИЙ     Звідси робиться висновок «про непридатність Прип’ятської області для ведення великих операцій». Уявляючи собі Полісся глухим краєм, гітлерівське командування не виділяло значних сил для наступу в цьому районі. Воно планувало, наступаючи по південній і північній окраїнаї Полісся, загнати частини Червоної Армії в бездорожній глухомані, а потім незначними силами знищити їх.

1 ВЕДУЧИЙ     Але вже перші дні війни показали хибність такого підходу до планування війни. Важкі , затяжні бої в Поліссі підривали моральний дух гітлерівських солдат. Начальник штабу супутних військ гітлерівської Німеччини Ф.Гальдер ще 19липня 1941 р., аналізуючи бої на фронті групи армій «Центр», занотував в своєму щоденнику:

«Запеклість боїв… викликала помітний упадок духу в наших керівних інстанціях.».

Художній номер:  А льон цвіте

 1 ВЕДУЧИЙ

Сонячну й привітну, з краю і до краю

Про Полісся рідне пісню починаю.

На врожайнім полі, на зеленім лузі,

Верби і тополі, вірні, щедрі друзі.

  2 ВЕДУЧИЙ

Уж тече сріблясто, ліс зеленоокий,

Біла повінь рясту і зоря висока.

Все в моєму серці, у душі співучій

І хвилини радісні, і терпкі, й болючі.

Художній номер:  «ПОЛІСЯНОЧКА»

10)Вже стільки літ і стільки зим,
Як відгримів той бій кривавий,
Вони ж ще там, на полі слави,
Уклін їм, мертвим і живим!

11)Спасибі вам, сивоголові,
Вітчизни-матері сини!
Немає правди у війни,
Вона лиш в мирі та любові!

12)Зупинись, прислухайся-на мить —
Кричать з вогню і мати, і дитина,
Хай буде мир, хай більше не горить
У пеклі війн твоє життя, людино!

1 ВЕДУЧИЙ     Рідна Україна – найвища вершина щастя і муки, честі й любові. Маєш Вітчизну – значить, ти маєш землю і сонце, небо й повітря. Розкинув простори край наш чудесний, тож хай ніколи в світі не буде війни.

2 ВЕДУЧИЙ     Хай співає колос і криниці голос, хай цвітуть у небі святкові салюти, хай навіки світиться людям мир, любов, добро!

Художній номер: «єднаймося люба родино»